Січень у горах часто дарує найчистіше повітря, хрусткий сніг і ті самі панорами, заради яких хочеться вставати затемна. Але зимова прогулянка швидко перетворюється на випробування, якщо недооцінити вітер, короткий світловий день і ковзке покриття.

Щоб ваші маршрути Карпатами були не про героїзм, а про задоволення, обирайте трек під свою форму та досвід. Нижче зібрані варіанти, які можна пройти одним днем у районі Поляниці, Татарова та Чорногори, поступово піднімаючи планку складності.

Як підготуватися до зимового виходу

Почніть з простого правила: у січні краще планувати коротше, ніж здається на карті. Темп у снігу падає, а на хребтах додається вітер. Виходьте рано, тримайте запас часу на повернення і майте план Б, наприклад розворот на полонині, якщо видимість погіршується.

Другий момент це навігація. Навіть знайома стежка під снігом стає менш читабельною, тож збережіть трек у телефоні офлайн і не соромтеся звірятися з рельєфом. І третє це компанія: взимку безпечніше йти удвох або в групі, щоб у разі дрібної травми не залишитися на маршруті наодинці.

Добра практика повідомити близьким, куди саме ви йдете і о котрій плануєте повернутися. У горах дрібна перестраховка часто економить години пошуку.

Хом’як підходить для першого січневого сходження

Для старту добре підходить гора Хом’як. Один із популярних варіантів виходу це коло з Татарова: довжина близько 10,2 км, максимальна висота на треку 1472 м і сумарний набір висоти 699 м. У середньому взимку на таку прогулянку варто закладати 5–7 годин разом із зупинками.

Якщо хочеться меншого набору, можна розглянути перехід від Хом’яка через полонину Бараня до Поляниці: довжина близько 7,2 км, висота на треку до 1543 м, набір висоти 287 м. Цей варіант зручний, коли ви плануєте фінішувати в більш інфраструктурній локації та повернутися трансфером.

Саме з таких виходів зазвичай і починається піший туризм у Карпатах взимку: є краєвид, є відчутний підйом, але ще не потрібна тактика високогір’я.

Синяк дає більше висоти і характеру

Гора Синяк вища й кам’янистіша, тому в січні вона відчувається серйозніше. Класичний підйом із Поляниці має довжину близько 6,4 км, висотний діапазон від 883 м до 1659 м і сумарний набір висоти 897 м. На підйом і спуск у зимовому темпі закладайте 6–8 годин, особливо якщо сніг пухкий.

На вершині Синяка висота 1665 м, і в ясний день відкриваються широкі огляди на Горгани. Важливий нюанс січня: на кам’яних ділянках під снігом часто є лід, тож не відкладайте на потім кішки або хоча б якісні льодоступи. Коли ви підбираєте маршрути Карпат під зиму, такі дрібниці вирішують, чи буде день комфортним.

Кільцевий перехід для тих хто хоче довший день

Якщо хочеться прогулянки з відчуттям подорожі, підійде кільце Поляниця – Синяк – Поляниця. Його довжина близько 11,9 км, найвища точка 1667 м, а набір висоти 837 м. На практиці це день на 7–9 годин із паузами, тому стартуйте зранку і беріть теплий перекус.

Увага до маркування. Частина таких треків може бути без стабільних вказівників, а взимку сніг перекриває дрібні орієнтири. Якщо ви сумніваєтеся, краще триматися основних стежок або йти з тим, хто вже проходив маршрут у цю пору.

Говерла взимку потребує дисципліни

Підйом на Говерлу в січні це вже не просто прогулянка, а вихід у зону, де рішення мають бути холоднокровними. Короткий, але стрімкий варіант зі сторони навчально спортивної бази Заросляк має довжину близько 3,7 км, мінімальну висоту 1264 м, максимальну висоту треку 1994 м і набір висоти 752 м. З урахуванням снігу та зупинок реалістично планувати 6–9 годин туди й назад.

Сама вершина Говерли має висоту 2061 м, і на фінальних метрах часто працює вітер, який швидко забирає тепло. Тут важливі шарування одягу, рукавиці, окуляри від снігової сліпоти та розуміння, коли краще розвернутися. Для багатьох саме зимова Говерла стає точкою, після якої піший туризм переходить з формату прогулянок у формат усвідомленої підготовки.

Що взяти з собою на січневий маршрут

Перед виходом зберіть рюкзак так, ніби доведеться затриматися на годину довше, ніж планували. Нижче короткий чеклист без зайвого.

• Термобілизна, фліс і вітрозахисна куртка
• Запасні теплі рукавички та шапка або баф
• Високі черевики з мембраною і сухі шкарпетки на заміну
• Льодоступи або кішки залежно від складності
• Налобний ліхтарик і запасні батарейки
• Термос з гарячим напоєм і вода в м’якій пляшці
• Калорійні перекуси, які не замерзають у кишені
• Аптечка, термоковдра і свисток
• Офлайн карта або завантажений трек і павербанк
• Документи, готівка і заряджений телефон

Після такого набору залишається головне чесно оцінити погоду та власні сили. Починайте з простішого, набирайте досвід і поступово ускладнюйте задачі. Тоді маршрути Карпат у січні дадуть і краєвиди, і спокій, і відчуття правильно прожитого дня.

І ще одна порада. Взимку особливо цінується повага до природи і до інших людей на стежці, тому забирайте сміття, не зрізайте серпантини та діліться інформацією про небезпечні ділянки, щоб піший туризм залишався безпечним для всіх.